How to start value yourself

How to start value yourself

I think most of us underestimate ourselves. Really, dude, why your self-esteem is so low? Did you forget that night, when you’ve been in the center of attention of the big company? Or that 20 kilos you lost after 6 month of hard work in the gym and strict diet plan? Or a new client you won for your company thanks to your negotiation skills?

I think most of us live in the present moment, always forgetting for the big and small achievements we’ve made! Our memory works pretty funny, most of the time reminding us more about our failures than our wins. That’s why I think we live in a depressive, boring society with lots of insecurities.

And that’s bad. That’s really bad. Just imagine how different the world would be, if everyone learned how to appreciate themselves. How to love themselves even without any reasons (we have got lots of reasons for that though).

Everybody feel so bad, after comparing themselves to the today’s superstars like Elon Mask, Bill Gates, you name it. In my opinion, the only person you should compare yourself to is you! Yesterday-you.

Just couple of days ago, I was walking around sad, little depressed, stuck in the hole of negative self-thoughts. But what happened next just turned around my whole present attitude to life and made me smile a lot! I want to share with you my experience, I think it might make you more optimistic about yourself too.

Do you already wanna know what I did? Ok, there you go!

I found 1 year old pictures and photos of me! From events, from home, from places I lived in and also videos, where I just talking to myself, you know, just sharing my life, experiences and recent achievements (yeah, I like doing this time to time even now).

That memories, which came up amazed me so much, that I realized instantly – damn, I changed a lot in the past year! I was even wondering, was that me, or some other guy talking out there for this future (now present) me!

Almost every aspect of my life changed! My eating habits, my body, weight, values, face, thoughts, income, circumstances, places I live in, people I hang around with, future plans and desires, self-esteem, even a sleep schedule!

Now I think, every single day you learn something new. It can be really little things, even negative experiences, but one thing is sure – you learn a lot from it! And if you add them all together – you’ll have a massive piece of knowledge by the end of day!

Especially moments when you overcome your (most of the time stupid) fears, like going to a new coffee shop, asking a girl out, or speak in front of a group – you grow so freaking much! Even though you might feel yourself like an idiot, you heart may beat like a dynamic on your headphones, and palms sweat – but as soon as you’ve made it – your self-confidence just fly up to the sky! Your self-esteem goes higher than ever, and you feel amazing! And as a bonus – next time doing the same will feel for you like nothing special.

Those are the moments when we grow as humans. Those are the moments, when we level up our life. The moments, when we step out of our ridiculous comfort zones!

Yeah, Nature create this as a safe mechanism to prevent us from doing stupid things and have fear of everything unknown. But the thing is, in modern world there are so many unknowns! If you choose to stay inside your comfort level – you will never be able to just survive!

Remember, every time you look at somebody better than you and think ‘how is this man doing so well making his projects, traveling and enjoying the life, and I’m just about to work on my 9-to-5 next 20 years, without any perspective of happy life with lots of friends, relationships or hope’ – it gives you nothing more but anxiety!

And most important, you see just the top of the iceberg. You don’t know what that man has gone through, you don’t know how he feels, which fears and insecurities he had before, how many times he has been rejected, unloved, failed, you know nothing about him! And the thing is, if you even think about some day being just like him, but if you’d know about everything he has gone through, probably you’d prefer just your normal peaceful life.

See, everybody has his own challenges, happy and stressed moments. Everyone suffers, and everyone enjoys. That’s life, that’s just how it is.

So, my fellow readers – next time you feel anxiety is knocking at your door – just remember what kind of a man/woman you were a year ago. If nothing changed this year, look at your 5-year-ago version! If you still think nothing good happens in your life – you are trapped in the negative self-talk, just like most of the humans!

Remember, just remember your achievements. You will instantly be a happier person!

And I leave you with this – try to be better than you’ve been yesterday. That is enough. And that works, trust me.

Що робити, якщо не вистачає часу/грошей, щоб почати свій бізнес

Що робити, якщо не вистачає часу/грошей, щоб почати свій бізнес

Я добре висвітлив цю тему в себе в сторіз в фейсбуці. Якщо ми ще не друзі, то додавайтесь. Ітак, починаємо.

Не важливо з якої стартової точки ви починаєте!

Багато людей не починають свою справу лише через те, що їм не вистачає ресурсів. Чули такі відмазки?: “Мені не вистачає грошей/стартового капіталу”, “Я не знаю як почати”, “Я не маю досвіду”, “Не маю часу”, “Я не достатньо експерт в цьому питанні” і ще багато таких бла-бла-бла.

Чи справді їм чогось не вистачає, чи це просто банальні оправдання свої бездіяльності?

Друзі, успіх оприділяється не тим, чого у вас нема, а могло б бути. Успіх перед усім досягається тим, що у вас уже є! Звичайно, з різними доповненнями, матеріальними, психологічними і фізичними добиватися чогось значно легше. І вони у вас будуть, але з часом. Спочатку треба почати і добитися чогось з тим, що вже маєш.

Якщо подивитись на історії успішних корпорацій, то більшість із них починали свою діяльність з зовсім незначними можливостями. Джобс – в гаражі своїх батьків, Цукерберг – в кімнаті гуртожитку і так далі і ще багато таких прикладів.

Але бачите? Це не завадило досягти їм успіху. Що наводить мене на думку, що

Зовсім не важливо з чого ти починаєш. Важливо куди ти мрієш потрапити.

Тому, підсумовуючи:
Не прагніть того, щоб мати можливості вже тепер. Почніть працювати, а можливості прийдуть.

Друзі, а тепер напишіть в коментарях хто стикався з подібним в свому житті, і як виходили з таких ситуацій. Цікаво, скільки у нас геніїв.

Що робити коли прийшла крута ідея

Що робити коли прийшла крута ідея

— О Боже мій, я такий радий!!!
— Що сталося?
— Та ось прийшла така крутезна ідея, що мені здається наче вона вже здійснилася!

Уявіть, що вам прийшла геніальна ідея. Прямо якийсь алмаз – здається ніби ця ідея просто не може не зайти. У своїй голові ти вже досяг успіху і тішишся результатами. Ти герой і досяг цілі, виконав ідею, яка прийшла в твою голову тільки що.

І весь такий на радощах… продовжуєш далі своє життя, відкладаючи ідею на потім.

Через день ти згадаєш її, але вже не з таким ентузіазмом. Ще через день ти можливо зробиш декілька перших дій. Але побачивши що вони (твої дії) не принесли тобі негайного результату – твоя мотивація ще більше впаде.

Ще через тиждень твоя ідея вже не буде здаватися тобі такою крутою і драйвовию. Ти: побачиш що таким вже хтось займається; зрозумієш, що для її реалізації потрібно багато роботи і часу; подумаєш що неготовий її втілювати.

І так з цими роздумами проходить день, два, місяць, і ти вже майже забив на ідею… Забив до того часу, поки не з’явиться нова. А далі все повториться по колу….

Знайомо?

Пишу це, бо сам з таким стикався. Коли приходить геніальна яскрава ідея, а з часом все тухне і тухне поки зовсім за неї не забудеш і переключишся на щось нове.

Знаєте як з таким боротися? Одне слово – рішучість. Ти повинен бути рішучим і діяти швидко. Як тільки прийшла ідея, запиши її щоб не забути і в той же момент проведи аналіз себе, своїх ресурсів, ринку і перевір саму ідею. Якщо бачиш що все окей, ідея дійсно може зайти – приймай рішення. Ти маєш прийняти його твердо і пообіцяти собі не відступати поки не доб’єшся результату. Whatever it takes.

І це те що відрізняє успішних людей від неуспішних. Ті хто чогось добиваються приймають тверде рішення, чесні до себе і не бояться закотити рукава і працювати.

Мушу сказати, що хороші ідеї приходять всім. Реально всім! Вам такі приходили? Я впевнений що так! Правда?

Є ще одне правило, яким потрібно користуватися при втіленні ідей в реальність. Це правило 72-х годин. Що це означає? Як тільки вам приходить крута думка або ідея в голову – у вас є 72 години на те, щоб зробити перший крок до її реалізації. Це може бути мінімальний крок – наприклад, якщо ви захотіли займатися дропшипінгом, то перший крок для вас – моніторинг компаній, з якими ви можете стати партнерами і співпрацювати. Якщо ваша ідея – створення онлайн-курсу – перша дія для вас – аналіз ринку, або написання поста в соц.мережі з невеликим опитуванням для своїх потенційних клієнтів.

Правило 72-х годин: у вас 72 години, що виконати першу дію, після того як прийшла ідея.

Якщо прямо зараз у вас є крута ідея – не бійтеся і прийміть настільки тверде рішення, наскільки це можливо. Пообіцяйте самі собі. А себе обманути не можна. А ще краще, запишіть це рішення і поставте на видне місце, щоб завжди маячило перед очима. Це може бути фото з надписом на стіні, заставка на телефон або нагадування, яке буде приходити вам кожен ранок на мобільний.

А якщо старі ідеї для вас вже не актуальні, а нових ще нема – зачекайте. Вже дуже скоро круті ідеї прийдуть до вас – і вашим завданням буде не прогавити їх! Тож не прогавте їх!

P.S. Чи є у вас зараз якісь крутезні ідеї?

Найважливіший момент – це тепер!

Найважливіший момент – це тепер!

Часто думаєш: “сьогодні трохи відпочину, завтра/з понеділка/з наступного місяця візьмусь за справу, а тепер можна трохи перепочити, зайнятися іншими справами і тд і тп”

А потім проходить день, тиждень, місяць, і ти розумієш, що прожив цей день так само як і попередні, коли ти вирішив дати собі поблажку і не викладався як треба. І ти даєш собі обіцянку працювати наполегливіше наступного дня, “завтра”.

“Завтра” перетворюється в сьогодні. І все те саме – ти відклав важливі справи на потім. Знову.

І звичайно вкінці вечора ти відчуваєш жаль, тебе роздирають душевні болі. Негативні думки не дають тобі заснути. Ти дивишся на своє життя і дивуєшся, як ти міг до такого докатитися. А особливо погано тобі коли ти ЗНАЄШ, що спроможен на більше, знаєш, що Бог наділив тебе НЕОБМЕЖЕНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ, який ти просто зливаєш. З цими думками ти засинаєш…

І просинаєшся ти не в найкращому настрої… Знову робота, знову життя.

Вечером ти дивуєшся – “Що, вже вечір??”. Знову вечір, ніч, ти в ліжку. Дивишся на минувший день і розумієш, що знову не зробив ні одного кроку до своєї мрії. Знову злив день. І надієшся, що завтра все буде не так. Завтра ти будеш іншим, обставини не помішають і ти проведеш день максимально продуктивно і зі смислом.

А далі все повторюється по колу, і рано чи пізно ти:
1) або заробиш депресію
2) або заб’єш на свої цілі і продовжиш жити звичайним заурядним життям, яким живе більшість.

Досить жахливо все звучить, правда? Я пишу так, тому що в мене також не все ідеально. В мене теж бувають дні, коли я проживаю точно по описаній схемі. Раніше, коли я не займався саморозвитком, не ставив перед собою цілей, я не був таким критичним і вимогливим до себе. Я жив сьогоднішнім днем і мав зовсім інші проблеми.

Але коли в тебе виростають доходи і твій рівень розвитку, то виростають і твої потреби до життя. Раніше я міг вбити день і навіть тиждень і хоч би що. Але не тепер. Тепер для мене важливий кожен день і я стараюсь вижати максимум з нього.

І знаєте, я не буду вас і себе втішати. Тому що все дійсно настільки печально. Якщо ви впізнали себе в вищезгаданій схемі, то знайте, що так живе більшість. Вітаю, ви один із них!

Але якщо ви хочете більше так не жити, ви маєте возненавидіти це! Маєте повністю розізлитись на самого себе, на дану ситуацію і…

Прийняти рішення більше так не жити!!!

І ще один інсайт, який, я впевнений, допоможе:

Єдиний момент, яким ми можемо керувати – це тепер. Прямо зараз. В цю секунду, коли ви читаєте це речення.

Подумайте: коли ви завтра проснетесь – чи будете ви іншим? Ні? Ні! Ви будете тим, ким є зараз. Ви не змінитесь! У вас залишаться ті ж думки, справи, проблеми.

Ті ж думки!

І якщо ви не хочете більше жити життям, яке скоріше нагадує жалке існування аніж життя успішної людини – то візьміть себе в руки і живіть правильно ЦЕЙ МОМЕНТ!

І пам’ятайте: наші СЬОГОДНІШНІ дії створюють ЗАВТРАШНІЙ результат.

Хочете успішного завтра, будьте успішні сьогодні.

Бажаю цього всім нам!

Як бути ефективним застосовуючи техніку Помодоро

Як бути ефективним застосовуючи техніку Помодоро

Хочу поділитися з вами однією технікою, яка допомагає організувати свій час правильно і ефективно.

Почитати детальну історію створення та інше можете самостійно. Тут лише сама суть. Поїхали!

Припустимо ви маєте велику справу на тиждень. В моєму випадку це розробка сайтів. Зараз я створюю онлайн кабінет для програми фітнес тренувань для дуже крутого фітнес тренера (відгук клієнтки в цьому пості).

Такі сайти за день не робляться. Тут треба більше часу. Як правильно користуватися помідорами (взагалі назва “Помодоро”) дивіться нижче.

Але перед тим давайте зробимо дещо. А саме: визначимо скільки часу потрібно на виконання завдання. Мені наприклад годин 30 (чистої роботи). І визначимо для себе дедлайн, наприклад 8 днів – час, через який проект має бути готовий. Ну і віднімемо один-два вихідні дні – 6 робочих днів. Виходить кожен день мені потрібно виділяти на проект по 4-5 годин.

Час (годин): 30
Дедлайн (днів): 6
В день: ~5 годин роботи

Визначили свої цифри? Тоді рухаємось далі!

Тепер, коли ми знаємо кількість годин і дедлайн можемо зайнятися плануванням.

Суть техніки Помодоро

  1. 25 хвилин – праця
  2. 5 хвилин – відпочинок
  3. Повторити

Тобто 25 хвилин інтенсивно працюємо, а після цього 5 хвилин відпочиваємо. І знову повторюємо.

Тепер коли ми знаємо скільки хвилин триває один помідор (25хв) – можемо визначити скільки в день нам потрібно, щоб встигнути завершити проект до дедлайну.

5 год * 60хв = 300хв – стільки часу в день мені потрібно виділяти на проект.

300 хв = 12

Тепер я знаю, що мені треба відпрацювати своїх 12 помідорів в день – 12 інтервалів по 25 хвилин.

Що робити далі?

А далі вам потрібно працювати так як ви раніше працювали, тільки робити перерви частіше – кожні 25 хвилин.

Чим це добре?
Через 25 хвилин мозок вимучується і ви стаєте неефективними. 5-хвилинна перерва допомагає відновитися і приступити до завдання з свіжими силами.

Рекомендація 
Кожні 5-6 відрізків робіть більшу паузу – на 30 хвилин. В цей час можете пообідати, і дати мозку трохи перепочити. А потім go back to work.

До речі, ці відрізки можна легко рахувати за допомогою програмки на телефон. Просто вбийте Pomodoro в Apple Store чи Play Market – і обирайте будь-яку.

Ось така проста техніка дозволяє робити справи швидко та дуже ефективно. Перевірено!

Робіть репост і діліться статтею з друзями, нехай теж стануть ефективними разом з помідорам 😉

P.S. А які техніки тайм-менеджменту використовуєте ви? Розказуйте!

Хіба ми самотні?

Хіба ми самотні?

Цей пост про світ, про людей, які живуть в ньому і про наш спосіб мислення, як завжди.

Знаєте, раніше, коли я був ще малим хлопчиком то думав, що десь там далеко в інших країнах, наприклад США або Європі – зовсім інші люди, і коли я поїду туди, то нікого не буду знати і мене ніхто не буде знати.

Я думав, що в чужій країні важко знайти людей, з якими можна поговорити і подружитися. Я уявляв, що знайду там якихось українців і буду з ними спілкуватися. Весь світ представлявся для мене чужою і незвіданою місцевістю, яку мало кому під силу покорити.

І тільки Україну я вважав своєю домівкою. Рідним домом, де мене приймуть таким як я є, допоможуть в біді і не залишать одного.

Але час ішов і я змінювався. В 7 років я переїхав з Ужгорода у Львів і вчився там 5 років. Далі були швидкі але круті 2 роки в Москві, де я вчився в 6-7 класах. Потім я повернувся в Ужгород, і через 4 роки закінчив 11 клас. Після чого поступив в Словакії і переїхав сюди, де і провів останній рік.

Приблизно раз в місяць я їжджу додому на пару днів, навідати родину і назад. Останнім часом багато подорожую, то в Хорватію, то в Братіславу, то у Львів.

Постійна зміна середовища і місцезнаходження дала зрозуміти мені одну думку:

Ми всі люди на землі. Всі одинакові.

І поки я можу зустріти когось і мати з ним спільну мову (дякую, англійська) то я не буду почувати себе самотнім ні в одному куточку планети.

Тепер куди б я не приїхав і кого не зустрів – я почуваюся комфортно. В поїзді, в автобусі, на вулиці в центрі міста – знайти співрозмовника простіше, ніж я думав.

Всі ці розмежування на білих/чорних, азіатів/європейців, здорових/інвалідів, багатих/бідних, “освічених”/не освічених – все це рамки і ярлики, які ми ж самі і створюємо! Всі люди є і будуть залишатися людьми.

А поки ми люди – ми єдині.

Тому-то і легко заводити знайомства, тому я і почуваюся комфортно в будь-якій країні, в любому середовищі: бо я знаходжусь серед таких самих як і я. Світ дійсно набагато тісніший, а значить більш об’єднаний ніж ми можемо собі уявляти. Особливо в нашу, цифрову епоху.

Тому тепер, коли я їду в інше місто або країну я не боюся. Я знаю, що і там знайду собі місце, знайду людей. Знайду друзів.